Усталость,… какой тяжелой грудой наваливается она нас, порой просто распластывая в постоянной текучке жизни.
Я запрячусь в кокон покоя... Приглажу ворсинки сомнений, колебаний, переживаний… Пусть кокон будет гладким и незаметным… Медленно погружу кокон в течение времени и, мягко качаясь на его волнах, поплыву через пространства событий…
Вот как проносятся они мимо меня… Лихолетья, всплески и бури эмоций… Все куда-то спешит, рвется, борется, отстаивает свое эго, свое я…
А мне очень мирно и спокойно… Я не слышу ветра времени, грохота перемен…
Растворяется суета и постепенно отпускает усталость… Радуга освещает окружающее бытие и раскатистые аккорды Баха качают мой кокон, летящий невидимою точкою в мириадах вселенных…
Счастье свободы и божественной благодати наполняет все мое существо!
Наполненный энергией жизни, я распахиваю свои крылья, разрушая кокон, и устремляюсь навстречу солнечному ветру к новой жизни!
Господи, как прекрасен мир, Тобою сотворенный! Спасибо за новую жизнь, кричу я, возрожденный к новой жизни!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
